Головна
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Наша кнопка
veterynar.com.ua - Науково-практичні інтернет-конференції по ветеринарії

 Лічильники
Українська рейтингова система

РОЗРОБКА ПРОБЛЕМИ ГІГІЄНИ УТРИМАННЯ СВИНЕЙ ЯК СКЛАДОВА НАУКОВОГО ДОРОБКУ ПРОФЕСОРА А. К. СКОРОХОДЬКА

 
05.05.2012 21:03
Автор: Липова Юлія Дмитрівна, молодший науковий співробітник наукової бібліотеки Інституту розведення і генетики тварин НААН
[Секція 1. Історія ветеринарії]

Розв’язання продовольчої проблеми в Україні значною мірою залежить від зростання конкурентоспроможності продукції тваринництва та зростання рентабельності ведення галузі. Максимальна реалізація генетичного потенціалу продуктивності тварин, високі резистентні та адаптаційні якості виявляються лише за комфортних умов їх утримання й годівлі, коли задовольняються всі фізіологічні потреби тварин. Тому в умовах сьогодення важливого значення надається розробці ефективних систем та способів утримання сільськогосподарських тварин, оптимізації зоогігієнічних нормативів [1].

До розробки проблеми раціонального режиму утримання та догляду свиней значних зусиль доклав відомий вітчизняний вчений у галузі зоогігієни, доктор ветеринарних наук, професор А. К. Скороходько (1883–1954). Ученому належить пріоритет у вивченні впливу температурно-вологісного режиму, а також гігієни шкіри на формування господарськи корисних якостей свиней в період зимово-стійлового утримання, а також у розробці зоогігієнічних і технічних нормативів для свинарників. Даний напрям знайшов відображення в таких наукових працях вченого, як «Влияние влажности воздуха на живой вес поросят» (1940), «Эффективность чистки кожи у свиней и содержание их на сухой подстилке» (1940), «Вирощування поросят при різних температурно-воложистих режимах» (1949) та ін. 

Серед мікрокліматичних факторів, що суттєво впливають на організм тварини в стійловий період, А. К. Скороходько найважливішу роль відводив температурно-вологісному режиму повітряного середовища. Наголошував на особливій важливості температури, вологості, інтенсивності руху повітря, радіації тіла тварини і навколишнього середовища, електричних властивостях повітря. 

Ще на початку 30-х років минулого століття, перебуваючи в засланні в м. Архангельську, професором А. К. Скороходьком було проведено дослід із вивчення впливу вологості повітря на живу масу і розвиток поросят. Дослід проведено в двох однакових за зоогігієнічними та технічними умовами приміщеннях. Відносна вологість «вологого» приміщення знаходилася на рівні 90–100 %, тоді як «сухого» – 80–90 %. Температура повітря в обох приміщеннях коливалася у межах 8–10ºС. За умовами досліду сформували контрольну та дослідну групи із двохмісячних поросят (по 21 гол. у кожній) однакової породності з середньою живою масою поросят у кожній групі – 9,95 кг. У кінці досліду жива маса поросят дослідної групи становила 29,66 кг, тоді як контрольної 26,12 кг. На підставі отриманих результатів професор А. К. Скороходько довів шкідливий вплив високої вологості повітря навіть за порівняно оптимальних температур [2].

У 1928–1929 роках на базі Київської зоотехнічної дослідної станції «Терезине» вчений спільно з асистентом М. І. Невжинським провів спеціальний дослід з вивчення господарської ефективності щоденної чистки шкіри та періодичного миття свиней, а також утримання їх на сухій, глибокій підстилці. 

З цією метою сформовано дві аналогічні за кількістю та віком (67–70 днів) групи підсвинків обох статей. Тварин першої групи щоденно чистили звичайними волосяними щітками з наступним обтиранням сукниною і раз на тиждень мили теплою водою з сірим мармуровим милом, ретельно обтирали насухо. Станок був захищений від протягів, бетонна підлога утеплена дощатим настилом, на підстилку використовували в достатній кількості суху солому, прибирання якої проводили своєчасно [3]. 

Натомість тварини контрольної групи не підлягали чистці та миттю. Станок був захищений від протягів, але мав утрамбовану глиняну підлогу. На підстилку використовували ту саму солому, але її прибирання проводили не систематично. Як засвідчили результати досліду, кількість корму, спожитого за період досліду контрольною групою, була на 11,7 % меншою від кількості спожитого корму дослідною групою. Середньодобовий приріст однієї голови дослідної групи становив 0,254 кг, тоді як контрольної був на 58 г меншим. Поряд з цим тваринами першої групи на 1 кг приросту витрачалося на 3,47 кг менше корму, ніж другої. Свині, які підлягали чищенню вирізнялися більшим ростом та розвитком тіла – довжини тулуба, висоти в холці та обхвату грудей. Даним дослідом А. К. Скороходько довів, що систематичне чищення й періодичне миття шкіри помітно підвищують засвоюваність корму та приріст живої маси. Пояснював це тим, що механічне подразнення шкіри під час її щоденного очищення від бруду, пилу, шкіряних виділень стимулює судинну систему, тим самим впливає на внутрішні органи, процеси теплорегуляції та обмін речовин [3].

Професор А. К. Скороходько один із перших підняв проблему впливу механічних подразнень шкіри на приріст живої маси та засвоєння корму. Сформував дві аналогічні за віком та живою масою групи свиней, при цьому шкіру тварин дослідної групи щоденно механічно подразнював легким поколюванням жорсткою рисовою щіткою, злегка ударяючи нею по всій її поверхні. За результатами досліду окреслилась чітка тенденція більш посиленого приросту живої маси у свиней дослідної групи, шкіра яких піддавалася механічному подразненню. Так, середньодобові прирости у тварин дослідної групи становив 485 г, тоді як контрольної – 274 г. У тварин дослідної групи на 1 кг приросту витрачено 27,3 кг корму, у контрольної 36,08 кг. 

Більш ефективному споживанню корму тваринами сприяв посилений апетит у результаті підвищеного обміну речовин, у свою чергу зумовлений підвищеною активністю шкіри на основі її постійного механічного подразнення рисовою щіткою [3].

Професор А. К. Скороходько обґрунтував фізіолого-гігієнічні норми вирощування молодняку сільськогосподарських тварин за умов низьких та мінусових температур. На базі Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» він провів дослід із вирощуванню підсвинків за різних температурно-вологісних режимів. З цією метою сформував дві аналогічні групи підсвинків, першу з яких було розміщено в теплому цегляному свинарнику, другу в дерев’яній будівлі з неутепленими стінами. Умови годівлі й догляду в дослідній і контрольній групах були однаковими лише з тією різницею, що друга група одержувала підстилку (озиму солому) в звичайному розмірі, тоді як друга її одержувала з надлишком. У теплому свинарнику температура повітря упродовж всього досліду коливалася від 5 до 12ºС, тоді як у холодному вона не піднімалася вище 0ºС. В окремі морозні дні температура в будівлі знижувалась до -21ºС. 

Теплий свинарник був перенасичений вологою, тоді як у холодному вона була набагато нижчою, що створювало істотну перевагу повітряного режиму. За результатами досліду, який тривав 9 міс., тварини, що утримувались у холодному приміщенні, відзначалися кращим апетитом і поїданням корму. За час досліду вони споживали 350,4 кг корму, тоді як тварини контрольної групи лише 296,6 кг. 

А. К. Скороходько довів, що підвищене використання корму тваринами «холодної» групи може мати господарське значення лише за умови його компенсації приростом живої маси та загальним розвитком. За 90 днів досліду приріст живої маси (в середньому на голову) для контрольної групи становив 18,42 кг, середньодобовий приріст – 0,205 кг, тоді як у тварин дослідної групи 29,65 і 0,329 кг відповідно. Тварини дослідної групи відзначалися не лише вищим приростом живої маси, а й кращою оплатою корму. Так, підсвинки контрольної групи на кожний кілограм приросту витрачали кормових одиниць на 35,6 % більше. 

Ученим також були порівняні зміни в розвитку тіла тварин обох груп у зв´язку з різними умовами утримання. Тварини, що утримувалися у холодному приміщенні, мали вищі показники розвитку: за довжиною тулуба на 9,9 %, обхватом грудей на 12,5 %, глибиною грудей на 21,4 %, шириною за лопатками на 23,5 % і висотою над лопатками на 22 % [4].

Таким чином, підтримання високої продуктивності тварин, особливо за інтенсивних технологій виробництва, досягається не лише на основі селекції, а й значною мірою оптимізації умов утримання за постійного забезпечення високого рівня санітарно-гігієнічної культури, створення балансу між організмом тварин і середовищем їх існування. У розробці проблеми гігієни утримання свиней при різних температурно-вологісних режимах, вивченні впливу гігієни шкіри та її механічних подразнень на приріст живої маси і засвоєння корму, а також оптимізації зоогігієнічних і технічних нормативів свинарників пріоритет належить А. К. Скороходьку. 




Література:

1. Палагута А. Мікроклімат для поросят / А. Палагута // Агробізнес сьогодні. – №23 (198) грудень. – 2010. – С. 44–45.

2. Скороходько А. К. Влияние влажности воздуха на живой вес поросят / А. К. Скороходько // Труды / Наркоммясомолпром СССР. Вологодский с.-х. ин-т; ред. кол. М. М. Казанский, М. С. Лапшин, В. А. Скворцов. – Вологда, 1940. – Вып. 1. – С. 39–45.

3. Скороходько А. К. Эффективность чистки кожи у свиней и содержания их на сухой подстилке / А. К. Скороходько // Труды / Наркоммясомолпром СССР. Вологодский с.-х. ин-т; ред. кол. М. М. Казанский, М. С. Лапшин, В. А. Скворцов. – Вологда, 1940. – Вып. 1. – С. 258–276.

4. Скороходько А. К. Вирощування поросят при різних температурно-воложистих режимах / А. К. Скороходько, М. І. Невжинський // Соціалістичне тваринництво. – № 10. – 1949. – С. 16–19.

____________________________

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН М. В. Зубець




е-mail: yulialipova@ukr.net


 Інші наукові праці даної секції
ДО ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ МИСЛЕННЯ НАУКОВЦІВ
19.05.2012 10:00


© 2010 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на veterynar.com.ua обов’язкове!
Час: 0.017 сек. / Mysql: 88 (0.01 сек.)

Баннерная сеть BANNER.UA

Украинская Баннерная Сеть