Головна
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Наша кнопка
veterynar.com.ua - Науково-практичні інтернет-конференції по ветеринарії

 Лічильники
Українська рейтингова система

ДО ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ МИСЛЕННЯ НАУКОВЦІВ

 
19.05.2012 10:00
Автор: Русенко Ярослав Григорович, кандидат ветеринарних наук, доцент, Тернопільський національний економічний університет
[Секція 1. Історія ветеринарії]

Стиль мислення науковця – це використання на даному етапі розвитку науки деяких канонів мислення, стандартних уявлень і вихідних фундаментальних понять, на основі чого формується наукове пояснення тих чи інших природних чи суспільних явищ [1,2,3,4]. 

Історично схема еволюції стилів мислення в біології звелася до формування організмо-центризму видоцентризму, нарешті – популяційного стилю мислення.

Тривалий час філософсько-методологічною основою парадигми біологічних наук був редукціонізм. Цей термін означає спрощення, зведення складного до простішого. Вивчаючи організм людини чи тварин, учені кожний його орган досліджували окремо, ділили складне на ізольовані частини. Суть життя, закони, за якими функціонує живе в усіх проявах, залишалася за межею пізнання. Одержаний багатий емпіричний матеріал не зводився в загальну теоретичну систему [5]. В результаті, наприклад, виділені з вимені корови мікроби вивчалися окремо від органу, з якого вони були виділені, а саме вим’я вважалося стерильним, в яке постійно проникали мікроби і вим’я вимушене з ними боротися. Відділене від живого організму, вим’я ставало мертвою матерією, без системних зв’язків з організмом тварини, без врахування його опосередкованого впливу. Отже, вим’я, яке має бути стерильним, постійно бореться з чужою для нього мікрофлорою. В окремих випадках ця боротьба закінчується запаленням вимені. Всього нараховувалося від 50 до 200 видів виділених з вимені бактерій, які здатні спричинити мастит, тому методи лікування маститу зводилися до тотального знищення мікрофлори вимені. До речі, часті виявлення антибіотиків у молоці, що надходить в Україну з Білорусії, можна апріорно пояснити як результат боротьби з маститами, коли вим’я «очищають» від мікрофлори.

Загально прийнятим вважається, що стиль мислення науковця змінюється з формуванням нової парадигми в науці. З цим не можна беззаперечно погодитися. Парадигма – це система уявлень, характерна для визначення стану розвитку науки, культури, суспільного життя. Це той чи інший показник концепції, теоретичного підходу до пояснення результатів експериментальної роботи. 

Адже парадигма – це уже сформовані знання. Стиль мислення формує і спрямовує процес одержання нових наукових знань та побудови теоретичних концепцій, які ще не були відомі в науці. Отже, стиль мислення висвітлює безпосереднім чином характер сьогоденної наукової діяльності конкретного ученого. 

Щоб зрозуміти суть організмо-центричного стилю мислення вченого в області гігієни молока, розглянемо проблему попередження інфікування молока золотистим стафілококом S. aureus var. bovis з позицій організмо-центричного стилю мислення. В центрі уваги організм корови. Вважається що золотистий стафілокок широко розповсюджений у зовнішньому середовищі. Шкіра вимені корів, зокрема його дійок, є первинним пунктом колонізації організму корови золотистим стафілококом. Це вважається безсимптомною інфекцією або ж носійством. Носійство патогенне за певних обставин закінчується маститом. 

Поєднання механізму передачі золотистого стафілококу із зовнішнього середовища до організму корови і наявності патогенних властивостей свідчить, як вважають прихильники організмо-центричного стилю мислення, про наявність епізоотичного процесу. Тому профілактика маститу має здійснюватися за умови врахування специфіки епізоотичного процесу. Пропонується регулярно провіряти корів на наявність носійства S. aureus, ізолювать носіїв лікувати до оздоровлення і тільки тоді ввдити в склад здорових від носійства корів [6,7].

Лікувальні засоби, які активно розроблялися і впроваджувалися у виробництво, були спрямовані на знищення збудників маститу без врахування їх впливу на інші популяції нормальної мікрофлори вимені. 

Таким був і лишається орзанізмоцентричний стиль мислення науковців, які розробляли засоби профілактики інфікування молока збудниками маститу.




Література:

 1. Карпинская Р. С. Биология и мировоззрение / Карпинская Р. С. – М.: Мысль, 1980. – 207 с.

 2. Вернадский В. И. Мысли о современном значении истории знаний. - Вернадский В. И. // Химия и жизнь. – 1983. - №9. – С. 14-18.

 3. Гиляров А. М. Методологические проблемы экологии: «Система ведущих концепций» - Гиляров А. М. // Природа. – 1981. - №9. – С. 96-103.

 4. Черноволенко В. Ф. Мировоззрение и научное познание / Черноволенко В. Ф. – К.:       , 1970.

 5. Околітенко Н. І. Основи системної біології / Околітенко Н. І., Д. М. Гродзинський. – К.: Либідь, 2005. – 358 с.

 6. Миляновский А. Г. Антисептические средства в современных технологиях ветеринари и животноводства / Миляновский А. Г. – М.: Колос, 1999. – 182 с.

 7. Карташова В. М. Гигиена получения молока - Карташова В. М. – Л.: Колос, 1980. – 179 с.





 Інші наукові праці даної секції
РОЗРОБКА ПРОБЛЕМИ ГІГІЄНИ УТРИМАННЯ СВИНЕЙ ЯК СКЛАДОВА НАУКОВОГО ДОРОБКУ ПРОФЕСОРА А. К. СКОРОХОДЬКА
05.05.2012 21:03


© 2010 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на veterynar.com.ua обов’язкове!
Час: 0.038 сек. / Mysql: 88 (0.02 сек.)

Баннерная сеть BANNER.UA

Украинская Баннерная Сеть